ДОСЛІДЖЕННЯ ФАКТОРІВ, ЯКІ МОЖУТЬ ВПЛИВАТИ НА ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ ЗДОРОВ’Я ОСОБИСТОСТІ
Литовченко Г., Ткаченко С., Кузьменко М., Буланов О., Качан В.
Чернігівський національний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка
Исследование факторов, которые могут влиять на формирование культуры здоровья личности.
скачать
Конференція «Парадигма здорового способу життя: духовні та фізичні компоненти»
Анотація. Литовченко Г., Ткаченко С., Кузьменко М., Буланов О., Качан В. Дослідження факторів, які можуть впливати на формування культури здоров’я особистості. В даній роботі робиться спроба дослідження факторів збереження та поліпшення психічної стійкості, мотивації та факторів, які можуть сприяти формуванню культури здоров’я особистості.
У формуванні внутрішньої картини здоров’я особливу роль відіграють і вольові якості. Якраз в цьому напрямку ми й плануємо проводити подальші дослідження засобами фізичної культури.
Ключові слова: психологічна стійкість, мотивація, культура здоров’я.
Аннотация. Литовченко Г., Ткаченко С., Кузьменко М., Буланов О., Качан В. Исследование факторов, которые могут влиять на формирование культуры здоровья личности. В этой работе делается попытка исследования факторов сохранения и улучшения психической устойчивости личности, мотивации и факторов, которые могут содействовать формированию культуры здоровья личности.
В формировании внутренней картины здоровья существенную роль играют и волевые качества. Как раз в этом направлении мы и планируем проводить исследования средствами физической культуры.
Ключевые слова: психологическая устойчивость, мотивация, культура здоровья.
Annotation. Litovchenko of G, Tkachenko S., Kuz'menko of M., Bulanov of O., Cachan of V. Issledovanie factors which can influence on forming of culture of health of personality. The attempt of research of factors of maintainance and improvement of psychical stability of personality, motivation and factors which can assist forming of culture of health of personality is done in this work.
In forming of internal picture of health a substantial role is played by volitional qualities. Just in this direction we and plan conducts research of physical culture facilities.
Keywords: psychological stability, motivation, culture of health.
Постановка проблеми. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Соціально-економічні перетворення в Україні , глобальна економічна криза активізувала проблему збереження фізичного, психологічного і особливо духовного здоров’я населення нашої країни. Це поставило перед навчальними закладами ( і не тільки перед загальноосвітньою школою) завдання – створення таких умов розвитку учнів, які б сприяли утвердженню здорового способу життя, гармонізації їх взаємин із навколишнім середовищем.
Аналіз стану здоров’я населення України та перспектива його виходу з кризового стану, в якому ми перебуваємо в цьому питанні, свідчать, що однією з найважливіших умов зміцнення здоров’я і профілактики захворювань - є здійснення довготривалих та великомасштабних програм залучення широких верств населення до здорового способу життя.
За роки незалежності в Україні створено певний досвід законодавчого і нормативного забезпечення виховання у дітей і молоді здорового способу життя. Статтю з Конституції України « …здоров’я людини, як і її життя, особиста честь і гідність, недоторканість та безпека » визнані найвищою соціальною цінністю. Право кожного громадянина на охорону здоров’я, деклароване статтею 49 Конституції України, деталізується в Основних законодавствах України про охорону здоров’я.
Проблеми здоров’я і здорового способу життя дітей і молоді та умови їх оптимізації стали предметом дослідження медиків, педагогів, філософів, та психологів.
У цільові комплексній програмі «Фізичне виховання – здоров’я нації» поставлено завдання – забезпечити переорієнтацію фізкультурно-спортивної галузі на зміцнення населення засобами фізичного виховання , фізичної культури і спорту, формування у громадян України потреби у фізичному самовдосконаленні.
У контексті світової і Європейської інтеграції України важливе значення набуває забезпечення високого рівня фізичної надійності нашого населення і особливо випускників українських вузів, що надає їм в певній мірі поряд з професійними знаннями та уміннями вагому конкурентноздатності в сучасних умовах, які вимагають доброго здоров’я та високої працездатності. [6]
За останні роки фізична культура зазнала великих змін, якщо в 50-60 роки мало приділялось уваги оздоровленню населення за допомогою фізичних вправ, багато хто сумнівався в реальності і корисності фізичних вправ, і, особливо – оздоровчої, заперечуючи її існування. В основі корисного ефекту фізичних вправ лежать викликані заняттями зміст в структурі організму: при заняттях фізичними вправами поліпшуються функціональні можливості всіх систем організму – серцево-судинної, дихальної, кровоносної, а також покращується діяльність цих систем, завдяки чому збільшуються резервні можливості організму. І це природно. Формування організму людини на всіх етапах її еволюційного розвитку відбувалось у нерозривному зв’язку з активною м’язовою діяльністю. Організм людини розвивається в постійному русі в нерозривному зв’язку з природою, а порушення цього зв’язку часто приводять до негативних наслідків в здоров’ї людини.
Недостатня кількість м’язових рухів де тренує, послаблює не тільки м’язи, а і наш мозок. Наше здоров’я, самовдосконалення – це здатність максимально використовувати резерви свого організму, активними фізичними вправами на самого себе, що дозволить провести заходи, щодо профілактики захворювань і зміцненню здоров’я людини, [3] а значить і продовжити активне життя.
Завдяки дослідженням М.М. Амосова [1] , де ця проблема висвітлюється з позиції медицини: психолого-педагогічні аспекти формування здорового способу життя, а особливо вплив фізичних вправ на організм дитини розглянуті в дослідженнях Т.Ю. Круцевич [5] та ін. В даний час фізична культура визнана не тільки вченими, а й широкими колами громадськості. [4] У сучасному суспільстві увага повинна приділятися не тільки високому професійному рівню молоді, але і її здоров’ю, належній фізичній підготовленості.
Тому, фізичну культуру необхідно розглядати як універсальний засіб в профілактиці і лікуванні [9], в боротьбі з гіподинамією, в розвитку фізичних якостей і в досягненні спортивних результатів, а це одне з найважливіших соціальних завдань.
Світова та вітчизняна практика показує, що найефективнішим засобом вирішення цієї проблеми є здійснення фізичного виховання у студентські та подальші роки. [8]
Робота виконана у відповідності до плану НДР Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка та Чернігівського державного технологічного університету.
Мета досліджень. Мета даної роботи – вивчити значення психічного стану людини та рівень її знань для формування культури здоров’я.
Методами дослідження були: аналіз та узагальнення науково-методичної літератури , визначення значення психологічного стану студентів до формування культури здоров’я.
Результати дослідження та їх обговорення.
Практично у всіх джерелах, з якими нам довелось ознайомитись, у сучасному суспільстві на теоретичному рівні розробкою впливу психології на культуру здоров’я ведуть дослідження такі вчені: В. Горащюк, В. Кириленко, В. Клімова, Л. Татарникова, В. Скулін, Л. Сергієнко та ін.
У формуванні свідомої мотивації до особистого «здоров’я будівництва» велике значення має психологія. Якщо наука – це вміння користуватися знаннями, то від знань формується психологія здоров’я.
Значення психології у зміцненні здоров’я, що її реалізаційний вектор знаходиться на стику завдань, які вирішуються біологією, медициною, валеологією, педагогікою. Якраз психологія дозволяє знайти такі методи, слова, які глибоко запали у свідомість і стали для людини переконливими в реалізації головних валеологічних положень.
В проблемі критеріїв психічного здоров’я цікавим є питання про суб’єктивні уявлення з цього приводу. Розуміння зв’язаних з цим процесом тенденцій, закономірностей дозволяє більш цілеспрямовано і вчасно здійснювати профілактику здорової поведінки особистості, корекції небажаних відхилень її розвитку. Ці ж знання відкривають додаткові можливості в пошуку найбільш ефективних шляхів по формуванню належного відношення до здорового способу життя і потреби в ньому.
Нагадуємо, що стиль і спосіб життя, знання, мотивація і культура людини, являється установка на тривале і здорове життя. Ця категорія суб’єктивна, але вона може мати важливіше значення, аніж важливіший об’єктивний фактор здоров’я. Підтвердження тому – багато добре відомих прикладів, коли відсутність позитивної установки [7] приводило до виснаження внутрішніх резервів здоров’я і до «відходу» людини у хворобу. Фокусування уваги на здоров’ї, навпаки, мотивує поведінку, орієнтовану на позитивну ціль, коли будь який успіх розцінюється як перемога. Тому для збереження здоров’я, ще в більшій мірі, аніж позбавлення від хвороби, людина повинна приймати інші рішення по відношенню до свого світогляду і способу свого життя [6].
Для того, щоб досягти своєї мети людина повинна прикласти певні зусилля – як фізичні так і інтелектуальні. Для комфортності життя індивідуум повинен переборювати певні труднощі і в залежності від психічного стану буде залежати результат цієї боротьби. Однак далеко не всі вони виявляють рушійний вплив на психіку людини. Не кожна особистісна проблема, внутрішньо-особистісний або міжособистісний конфлікт, відчуття кризи неминуче призводить до стресу. Зберігати рівний настрій і внутрішню гармонію дозволяє психологічна стійкість особистості.
Визначення здоров’я багато в чому спирається на поняття «благополуччя». Благополуччя як і позитивне здоров’я, припускає реалізацію фізичних і духовних потенцій людини. Без збереження психологічної стійкості реалізація потенцій неможлива. Отже, неможливе і задоволення від процесу реалізації, неможливо відчути розумового і соціального благополуччя.
Досягнення життєвих цілей звичайно зв’язано з подоланням труднощів. Чим більш великі (соціально-значущі) цілі ставить особистість, тим більш вона зустрічає труднощів. Тут є і позитивний момент: подолання супроводжуються інтенсивними переживаннями самореалізації. Чим менше у особистості ресурсів збереження і відновлення душевної рівноваги, оздоровлення підтримання стійкості, тим більш обмежені можливості досягнення життєвих цілей.
Для виховання психологічної стійкості бельгійський геронтолог Ле Колептон пропонує:
1. Думки корисні тоді, коли вони ведуть до дії.
2. Довго жити треба для корисних справ, а не тільки для задоволення.
3. Треба учитись мудрому і врівноваженому відношенню до тих подій, які не можливо змінити.
4. Не треба стояти на шляху молоді.
А ось головним практичним завданням в психології здоров’я (що на нашу думку буде сприяти психологічній стійкості) в системі педагогічної освіти є:
• Формування у майбутніх педагогів (особливо по спеціалізації «фізична культура і спорт») психологічної освіченості і психологічної культури;
• Удосконалення умінь і навичок у психодіагностиці і психокорекції;
• Удосконалення обов’язкових шляхів і умов саморегуляції;
Скільки ж можливостей і резервів для здорового способу життя має сучасна людина?
Можна стверджувати, що багато. Проте резерви не завжди збігаються і включаються самі по собі. Про це кожний із нас повинен потурбуватись сам.
Формування внутрішньої картини здоров’я (ВКЗ) для здорової людини є більш важким завданням, ніж формування внутрішньої картини хвороби для хворої людини. Це пояснюється тими обставинами, що для хворої людини не складає великої роботи дати суб’єктивну оцінку змінам, які відбуваються з нею. Якщо говорити про здорову людину, то ускладнення формування ВКЗ багато в чому обумовлені «га мірністю» в її свідомості щоденних проблем.
Необхідно відмітити, що людина дуже часто не помічає індикаторів, які свідчать про неблагополучні зміни в стані здоров’я. Це пов’язано з тим, що мова цих індикаторів частіше за все знаходиться на спеціальному рівні і на рівні відчуттів. А оскільки сучасна людина, як правило, відчужує себе від почуттів (що не завжди можна сказати про жінок) , помилково вважає за слабкість, то перші сигнали про неблагополуччя своєчасно фіксуються , що приховує в собі серйозну небезпеку для життя і здоров’я.
Узагальненим варіантом мови здоров’я виявляється психічне і фізичне самопочуття людини, рівень якого варіюється в дуже широкому діапазоні - від значних органічних порушень до високого психоемоційного благополуччя.
Необхідно звернути увагу , що структурні компоненти культури здоров’я особистості : соціальне, психічне, фізичне, духовне здоров’я, знаходиться в тісній взаємодії , між ними існує корекція. Прикладом може бути особистість, яка багато часу приділяє своєму фізичному розвитку, що не може не вплинути на її психічний розвиток. Слід зазначити , що даний вплив може бути, як позитивний так і негативний.
На наш погляд, функціональні компоненти культури здоров’я особистості необхідно поділяти на компоненти внутрішнього і зовнішнього функціонування.
До компонентів внутрішнього формування культури здоров’я особистості ми відносимо:
Афективний компонент – він відображає емоційний стан особистості.
Ціннісний компонент – включає особливе ставлення особистості до власного здоров’я та здоров’я оточуючих.
Мотиваційний компонент – об’єднує сукупність чинників, які зумовлюють здорову поведінку особистості та спонукають її до фізичного благополуччя.
Поведінковий компонент – відображає взаємодію особистості з оточуючим середовищем, що має зовнішні та внутрішні детермінанти. Складають з умінь та навичок , гармонійний розвиток всіх її складових (психічної, соціальної, фізичної та духовної сфер. Забезпечує формування здорової поведінки здорового способу та стилю життя).
До компонентів зовнішнього формування культури здоров’я особистості ми відносимо:
Інформаційний компонент – забезпечує особистість інформацією, сприяє засвоєнню основних принципів, умов та засобів збереження та зміцнення здоров’я.
Захисний компонент – забезпечує благо приємний психоемоційний стан особистості та сприятливі умови існування.
Розвиваючий компонент – спрямований на гармонійний розвиток усіх складових людської особистості, сприяє формуванню фізичного, психічного, соціального, духовного здоров’я.
Індивідуальний компонент – забезпечує збереження своєї унікальності , самоповаги, почуття власної гідності.
Слід зазначити, що при розгляді функціональних компонентів культури здоров’я (розумій здоровий спосіб життя) особистості нами були виділені зовнішні функціональні компоненти особистості першого рівня, що мають два або більше зв’язків з визначеними вище внутрішніми компонентами культури здоров’я особистості.
Основні висновки та перспективи подальших розвідок з даного напряму. Кожна людина повинна визначити, в чому якраз вона потребує і ступінь її потреби.
Чому так важливо на даний час висвітлювати проблему здорового способу життя? Причин багато (і ми не претендуємо їх всі висвітлити), вони носять різний характер але, на наш погляд, ми виділяємо ті, які тісно пов’язані з сутністю людини і її духовністю.
Перше, в свідомості людей відсутня (у молодих – до 80%) світоглядно-конструктивна основа щодо постійної турботи про своє здоров’я.
Друге, власні психологічні проблеми, пов’язані з індивідуальним здоров’ям, стан самосвідомості людини, який дозволяє тонко розуміти фізичне і духовне здоров’я і зміцнювати його зворотнім біологічним зв’язком.
Термін «здоров’я» визначають так само кількістю резервів в організмі людини, максимальну продуктивність органів і систем при збереженні якісних меж їх функцій.
Сучасній людині все частіше доводиться жити на межі своїх психічних можливостей , у стрімко змінюючи умовах, зміні стереотипів, інформаційному бумі. Нестабільна соціальна і економічна ситуація погіршує цю тенденцію і призводить до того, що 75% населення знаходиться в стані затяжного психоемоційного і соціального стресу, який виснажує адаптивні організми.
У такій ситуації проявляється неспроможність сучасної медицини перед цією проблемою, оскільки першою причиною є дефіцит у суспільстві «ставлення до здоров’я», головні «фактори ризику» мають поведінкову основу і вирішальну роль у збереженні і зміцненні здоров’я відіграє стиль і спосіб життя.
Подальші дослідження передбачається провести у напрямку вивчення інших проблем, які б сприяли покращанню фізичного і психічного самопочуття.
Література
1. Амосов Н.М., Бендер Я.Л. Физическая актвность и сердце. – Киев: Здоровье, 1984. – 230 с.
2. Блинова О.Є. Психологічна стійкість у розумінні психічного здоров’я, культура здоров’я як предмет освіти. Збірник наук. праць. – Херсон: Персей, 2004.
3. Варакіна О.М., Мареєва Т.Є., Баланова С.І., Лащева К.Ю. Оздоровча фізична культура як функціональна адаптація резервів організму людини //Вісник Чернігівського держ. пед. універс. імені Т.Г.Шевченка. Випуск 35. Серія: педагогічні науки. – Чернігів: ЧДПУ, 2006. - № 35. – 528 с.
4. Війтова В. Заняття фізичною культурою – важливий аспект здорового способу життя //Актуальні проблеми розвитку руху «спорт для всіх» у контексті Європейської інтеграції України: Матеріали міжнародної наук-практ. конф., Тернопіль, 2004. – С. 274-275.
5. Круцевич Т.Ю. Методы исследования индивидуального здоровья детей и подростков в процессе физического воспитания. – Киев: Олимпийская литература, 1999. – 231 с.
6. Литовченко Г.О., Кузьменко М.Г. та ін. Підвищення рухової активності студентів – один із важелів підготовки фахівців високої кваліфікації в технічних вузах. //Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: у зб. наук. праць за ред. Єрмакова С.С. – Харків: ХДАДМ (ХХПІ) 2005. - № 7. – С. 34-39.
7. Литовченко Г.О. Теоретичні аспекти фізичного виховання людей різного віку: Навч. посібник для студентів вищих навчальних закладів фізичного вих. і спорту . – Чернігів: Черн. держ. пед. універ. імені Т.Г.Шевченка, 2009, - 196 с.
8. Раевский Р.Г. Проблемы физ. подготовленности современного человека и пути их решения на рубеже ХХІ века. //Фізична підготовленість та здоров’я населення: Зб. наук. матеріалів міжнародного наукового симпозіуму. – Одеса: ТСС. 1998. – С. 16-18.
9. Шольгон Р.П. Оптимізація засобів фіз. культури в інтересах зміцнення здоров’я і підвищення фізичного стану //Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Фізкультура і спорт та здоров’я нації». – Вінниця. – Частина П. – 1994. – С. 314-316.
10. Фром Э. Человек для себя. – Минск, 1992.
скачать
Конференція «Парадигма здорового способу життя: духовні та фізичні компоненти»
Комментарии